Роздуми про день праці та шлях накопичення багатства

Міжнародний день праці настає. Це свято має свої корені в масштабних страйках, які проводили робітники Чикаго в США в 1886 році, щоб домогтися 8-годинного робочого дня.

Кожного разу в цей час деякі економісти закликають скасувати трудове законодавство та запровадити повністю вільний найм. Проте нам слід усвідомити, що економічні теорії та погляди часто відображають певні позиції. Навіть якщо хтось намагається приховати це, як тільки висловлюється думка, його позиція ненавмисно стане очевидною.

Ці погляди економістів зазвичай схиляються на користь інтересів підприємців і капіталістів. Їхні міркування, які пов'язують 5-денний 8-годинний робочий тиждень з торговими війнами або навіть збройними конфліктами, є дефектними. Насправді саме надмірні години роботи та виробнича надлишковість спонукали капіталістів шукати нові закордонні ринки, що, в свою чергу, призвело до глобальних колоніальних війн у 17-19 століттях.

Людська виробнича діяльність може бути розділена на три етапи:

1. Етап самозабезпечення: задовольняє лише основні потреби особи, не конкуруючи з іншими.

2. Етап задоволення потреб інших: виробництво на основі власних спеціалізацій, розширення масштабів для задоволення ринкового попиту.

3. Етап прибуткового зростання: більше не звертається увага на реальний попит, а лише на те, щоб отримати прибуток, продовжуючи розширювати виробництво.

Ця третя стадія є типовим способом капіталістичного виробництва. У цій моделі капіталісти, як спекулянти, що переслідують гарячі тенденції, сліпо кидаються в справу, щойно бачать прибуток. В результаті часто виникає надмірна пропозиція, що в кінцевому підсумку призводить до значного знецінення.

Ядром капіталістичного способу виробництва є «виробництво заради грошей», а не «виробництво заради людей». Ця зміна зводить людей до знаряддя для досягнення прибутку, а не до самої мети. У цій системі цінність людини вимірюється грошима, і навіть менше, ніж у справжніх тварин.

Капіталісти найбільше бояться, що працівники оберуть шлях пасивного життя. Адже якщо всі перестануть приносити їм прибуток, вся система впаде. Тому пропаганда ідеї фінансової свободи, коли кожен може отримувати прибуток без праці, часто є інтелектуальною пасткою.

Для звичайних працівників вирішення проблеми полягає в тому, щоб дивитися на ситуацію з більш високої перспективи. Оскільки дії капіталістів подібні до сліпого переслідування трендів, то розумний вибір полягає в тому, як отримати прибуток у цій безладді.

Можливим рішенням є використання слабкості надвиробництва та божевільної експансії капіталу, стабільно утримуючи відносно рідкісні активи. У поточному середовищі біткоїн може бути вартою уваги опцією.

Отже, у цей День праці ми повинні не лише задуматися про трудові права, але й про те, як захистити свої інтереси в складному економічному середовищі та досягти справжньої фінансової свободи.