Повернення тіні торгової війни: уроки історії для розуміння поточної ситуації

Понад століття тому, у 1930 році, Закон про тарифи Смутта-Холі завдав глобальній економіці важких, незагойних ран. Ця політика, що маскувалася під "захистом вітчизняної промисловості", зрештою призвела до катастрофічного скорочення світової торгівлі, що посилило масштаби та наслідки Великої депресії. І сьогодні тінь торгового протекціонізму все ще не зникає.

У квітні 2025 року США оголосили про підвищення мит на китайські товари до 125%, що знову призвело до паніки на глобальних ринках. Міністерство торгівлі Китаю швидко відповіло, заявивши, що якщо американська сторона продовжить грати з "цифрами мит", китайська сторона "не зверне на це уваги" і залишає за собою право вжити подальших контрзаходів. Тим часом уряд США висунув пропозицію про "90-денну призупинку мит" для 75 країн, знизивши загальний митний тариф до 10%, але виключивши Китай, Мексику та Канаду. Ця цілеспрямована торгова стратегія не лише збільшила ризик економічного розриву між США та Китаєм, але й поставила перед ринком криптовалют — новою ареною глобального капітального руху — нові виклики.

Історичне застереження: Уроки Закону про мита Смут-Голі

Історія хоча й не повторюється просто, але завжди може дати певне застереження. Трагедія, що виникла в 1930-х роках через «Закон про мита Смута-Голі», полягала в тому, що країни потрапили у порочне коло відповідних мит, що врешті-решт призвело до краху міжнародної торгової системи. Ця політика, яка вважається однією з найруйнівніших торгових політик XX століття, має глибокі уроки для сучасних приймачів рішень: торговий протекціонізм ніколи не був хорошим засобом для вирішення економічних труднощів.

У 1930 році Конгрес США ухвалив законопроєкт, який підвищив середні імпортні митні збори до історичного максимуму 59%, з наміром захистити національну промисловість, яка постраждала від Великої депресії, однак це призвело до катастрофічного ланцюгового реагування. Головні світові торгові партнери швидко вжили заходів у відповідь, що призвело до скорочення обсягів міжнародної торгівлі майже на дві третини в період з 1929 по 1934 рік, обсяги експорту США впали на 70%, а рівень безробіття у світі ще більше погіршився. Ця політика не лише не змогла врятувати американську економіку, а й подовжила та поглибила Велику депресію, виявивши смертельні недоліки торгового протекціонізму: в умовах глобалізованої економіки одностороннє підвищення торгових бар'єрів неминуче призводить до "ефекту бумеранга". Ще глибші наслідки полягають у тому, що цей законопроєкт зруйнував основу міжнародної багатосторонньої торгової співпраці, підживив економічний націоналізм і заклав основи для руйнування міжнародного економічного порядку перед Другою світовою війною.

Поточна ситуація: Особливості нового раунду торговельної війни

У порівнянні з 1930 роком, торговельна війна 2025 року має інші особливості. Сполучені Штати намагаються переосмислити глобальні ланцюги постачання через "селективну торговельну війну" — з одного боку, чинять великий тиск на Китай, з іншого боку, тимчасово пом'якшують відносини з більшістю країн. Ця стратегія "розділення та завоювання" на перший погляд виглядає розумно, але насправді приховує ризики. Як друга за розміром економіка світу, Китай вже не та країна, яка в 1930-х роках пасивно приймала удари.

Зіткнувшись з підвищенням тарифів з боку США, Китай не вживав негайних відповідних заходів, а обрав позицію "ігнорування", одночасно прискорюючи свої зусилля в напрямку "доларизації". Така стратегічна стійкість свідчить про те, що новий раунд торгової війни, ймовірно, не перетвориться на всеобсяжну бійку, як у 1930-х роках, а стане більш тривалою виснажувальною війною.

Реакція крипторинку: чутливість до ліквідності

Тарифна політика уряду США викликала різкі коливання на світових фінансових ринках, і ринок криптовалют також не зміг уникнути цього. Ціна біткоїна впала з 83,500 доларів до 74,500 доларів, а ефір знизився ще більше, з 1,800 доларів до 1,380 доларів, загальна капіталізація інших криптовалют зменшилася більш ніж на 40%. Ліквідність на ринку суттєво скоротилася, місячний притік коштів у біткоїн різко впав з піку у 100 мільярдів доларів до 6 мільярдів доларів, а ефір навіть став чистим відтоком у 6 мільярдів доларів. Незважаючи на масові "здачі" продажі, з падінням цін масштаби збитків поступово зменшуються, що свідчить про те, що короткостроковий тиск на продаж може поступово вичерпуватися.

З точки зору технічного аналізу, 93 000 доларів став ключовим рівнем опору для відновлення бичачого імпульсу біткоїна, а діапазон 65 000-71 000 доларів є основною підтримкою, яку потрібно зберегти бичкам. Поточний ринок увійшов у критичну фазу; якщо підтримка буде прорвана, це призведе до того, що більшість інвесторів зазнають збитків, що може спричинити ще більш різкі коригування на ринку. В цілому, крипторинок надзвичайно чутливий до змін глобальної ліквідності, а невизначеність, викликана цією митною політикою, вже завдала широкого удару. Чи зможе ринок стабілізуватися, залежатиме від подальшого напрямку політики та ситуації з відновленням капіталу.

Висновок

У цій глобальній торговій грі ринок криптовалют є як пасивним спостерігачем, так і активною змінною. Коли міжнародна ситуація напружена, а глобальна валютна система перебуває в стадії нестабільності, інвестори можуть шукати рідкісний, глобальний, не контрольований жодним урядом чи суб'єктом засіб зберігання цифрової вартості. Можливо, коли репутація старого порядку буде підриватися торговою війною, насіння нової системи тихо проросте. Проте, як традиційні фінанси, так і новий ринок криптовалют повинні бути обережними щодо системних ризиків, викликаних торговою війною, вчитися на історичних уроках і уникати повторення помилок.