Справа крадіжки монет всередині криптосвіту: існують суперечки щодо визначення природи шифрування активів

Нещодавно в криптосвіті сталася дивна справа про крадіжку монет, що викликало широку дискусію щодо правового статусу криптоактивів. У цій статті буде детально розглянуто обставини цієї справи та обговорено проблеми судової практики, які вона виявила.

Огляд справи

У травні 2023 року житель Шанхаю Оу виявив, що зберігав у певному гаманці для шифрування монету вартістю мільйон, яка раптово зникла. Після розслідування Оу виявив, що місяць тому хтось перевів всі його активи. Подальший аналіз показав, що в гаманці існує програма з "бекдором", яка може автоматично отримувати приватні ключі.

За допомогою технічних спеціалістів, Оу зміг успішно відстежити інформацію про підозрюваних у злочині. У серпні 2023 року Оу подав кримінальну скаргу до правоохоронних органів та успішно відкрив справу. Після цього підозрювані Лю, Чжан1, Донг2 були затримані один за одним.

Деталі справи

Згідно з рішенням суду, обвинувачені Лю, Чжан 1 та Дун 2 є досвідченими розробниками на певній платформі шифрування. З березня по травень 2023 року троє зловмисників змовилися впровадити "задню двері" в гаманці, незаконно отримуючи дані користувачів, такі як приватні ключі та мнемонічні фрази.

Троє осіб чітко розподілили обов'язки: Люй відповідає за написання логіки запитів; Чжан 1 відповідає за налаштування сервера та бази даних; Дун 2 відповідає за купівлю доменного імені та шифрування приватних ключів користувачів. Вони незаконно отримали в цілому 27622 мнемонічних фраз та 10203 приватних ключів, що стосується 19487 гаманців.

Проте, під час розслідування справи виникли несподівані повороти. Прокурор виявив, що насправді криптомонети Євга підкрали інші особи. Виявилося, що Чжан 2, який раніше працював на тій самій платформі, ще в липні 2021 року впровадив подібну програму з задніми дверима в іншому гаманці. У квітні 2023 року Чжан 2 використав незаконно отримані дані, щоб перевести криптомонети Євга у свій гаманець.

Рішення суду та спори

Врешті-решт, Народний суд району Сюйхуй у Шанхаї засудив Люя, Чжана 1 та Дунга 2 до трьох років позбавлення волі за незаконне отримання даних комп'ютерних інформаційних систем, а також наклав штраф у 30 тисяч юанів. Чжан 2, після компенсації частини збитків і отримання прощення від потерпілого, був засуджений до трьох років позбавлення волі та штрафу в 50 тисяч юанів.

Однак це рішення викликало суперечки. Є думки, що покарання для зрадника має ознаки "взяти на себе відповідальність з усією строгою, а потім знову її зняти", і існують великі суперечки щодо засудження та покарання. Це, здається, відображає розбіжності в наших судових органах щодо визначення природи шифрування активів.

Шифрування активів правова кваліфікація суперечка

В результаті аналізу відповідних судових справ за останні роки виявлено, що в судах України існує дві точки зору щодо класифікації шифрованих активів:

1. Шифровані активи не є майном: вважається, що шифровані активи є нематеріальними і не можуть бути об'єктом злочинів, пов'язаних з крадіжкою майна.

2. Шифровані активи є майном: вважається, що хоча шифровані активи є даними, вони мають основні властивості та цінність майна, і повинні підпадати під захист кримінального права.

Останнім часом погляд на те, що "шифровані активи є майном", поступово стає основним, більшість судових прецедентів вже суттєво визнають, що шифровані активи мають властивості майна.

Спір щодо засудження

У цій справі суд засудив чотирьох обвинувачених за злочин незаконного отримання даних комп'ютерних інформаційних систем, що викликає суперечки щодо кваліфікації. Існує думка, що злочин службового зловживання більш точно оцінює суб'єктивні наміри та об'єктивні дії обвинувачених.

Згідно з положеннями кримінального кодексу, злочин службового привласнення полягає в тому, що особа, яка працює в установі, використовує своє службове становище для незаконного привласнення майна цієї установи. Чотири обвинувачені є колишніми працівниками платформи, які під час виконання своїх обов'язків використали свої службові повноваження для впровадження "задніх дверей" у програму з метою викрадення активів користувачів шифрування.

Варто зазначити, що межа покарання за злочин зловживання службовим становищем значно вище, ніж за злочин незаконного отримання даних комп'ютерних інформаційних систем. Якщо врахувати суму, пов'язану з цією справою, результати покарання можуть суттєво відрізнятися.

Висновок

Ця справа не лише виявила складність і ризики сфери шифрування активів, а й виявила розбіжності в правовій кваліфікації шифрованих активів у нашій країні. Хоча в результаті вдалося успішно розкрити справу і відшкодувати частину збитків, спори щодо засудження та покарання підкреслюють необхідність актуалізації законодавства. В умовах розвитку технології блокчейн та ринку шифрованих активів, сподіваємось, що в майбутньому законодавство зможе більш точно визначати правову природу шифрованих активів, надаючи чіткі та уніфіковані рекомендації для судової практики.